Будівництво з водозниження

Водозниження застосовують для тимчасового (на період будівництва) зниження гідростатичних напорів (рівнів) підземних вод з метою створення більш сприятливих і безпечних умов ведення гірничо-будівельних робіт.

Сутність способу водозниження полягає в тому, що на деякій відстані від контуру навколо майбутнього підземної споруди 1 бурят систему водопонізітельних свердловин 2Л з яких постійно відкачують воду. У результаті рівень підземних вод 3 в місці будівництва споруди знижується,, грунти осушуються, змінюючи свої фізичні властивості.

Завдання водозниження полягає у відповідному створенні і підтримці на період будівництва підземної споруди необхідної зони осушених грунтів, що дозволяє вести гірничопрохідницькі роботи у відносно сприятливих умовах.

Виробництво водопонізітельних робіт призводить до зміни не тільки фізичних властивостей грунту, а й впливає на їх стан і поведінку в навколишньому просторі.

Зниження рівня грунтових вод призводить до ущільнення і збільшення міцності грунту і внаслідок цього збільшення тиску грунту на підземні споруди та до деформації поверхні.

У більшості випадків, при відносно неглибоких пониженнях рівня води, поверхня знижується рівномірно і не робить істотного впливу на роботу споруд. При глибоких пониженнях рівня підземних вод осідання поверхні може виявитися досить значною. Наприклад, як показують розрахунки, при осушенні порід Яків-Левського родовища КМА очікується осідання поверхні більше 1,0 м.

Залежно від геологічних і гідрогеологічних умов будівництва розрізняють три способи водозниження: поверхневий, з підземних виробок і комбінований.

Вибір способу водозниження залежить від: властивостей і умови залягання грунту, умов живлення підземних вод, водопроникності (коефіцієнта фільтрації) осушуваних порід, розмірів осушуваної зони в породах, потужності водоносного горизонту, характеристики технічних засобів водозниження.

Найбільше поширення отримав поверхневий спосіб водозниження.